Як банки приховують проблеми?

На сьогоднішній день Національний Банк України уважно стежить за фінансовими стандартами банків (норматив достатності регулятивного капіталу, поточної ліквідності і т.д.), а також приділяє особливу увагу банкам, які порушують представлені стандарти або близькі до цього. Проте, хороші бухгалтери знають, як переміщати цифри у фінансовій звітності таким чином, щоб результати операцій банку могли бути скориговані з урахуванням поточних вимог акціонерів, якщо з якоїсь причини вони не можуть внести додатковий капітал в банк.

Особливий інтерес для аудиторів завжди представляє колонка «інші активи», яка може служити звалищем для активів, які не є основними для банку, їх реальну вартість важко оцінити, і вони не підпадають під стандартні категорії активів банківських балансів, такі як грошові кошти, позики, цінні папери, дебіторська заборгованість. Наявність інших активів може свідчити про низьку якість банківських активів. Один з можливих варіантів полягає в тому, що банк зберігає векселі на балансі (вони не є цінними паперами і не гарантують повернення коштів позичальнику), тим самим кредитуючі компанії, близькі до акціонерів. Керівництво банку може використовувати цю категорію, якщо рівень кредитів на одного контрагента перевищує максимально допустимий рівень, оскільки цей максимум контролюється НБУ.

До активів банку входять:

• Видані кредити;
• Грошові кошти;
• Цінні папери;
• Фінансові активи;
• Основні засоби;
• Інвестиції і дочірні компанії;
• Інвестиційна нерухомість;
• інші активи

Звичайно звітності по багатьом банкам в Україні навіть вже і немає, адже більше 70-ти банків в 2014 році стали банкрутами і закрилися.

Яка поточна ситуація?

Середній показник по всій банківській системі не перевищує 2,3%, що є кілька значних в грошовому вираженні і становить 29,47 мільярда гривень. Провідними банками за часткою інших активів за станом на другий квартал 2016 року є ПриватБанк з 15,7% (4,9% на кінець 2015 року), Кліринговий Дім (15,5%), Траст-Капітал (13,4%), Конкорд банк (10,7%) Комерційний індустріальний банк (9,5%), банк Земельний капітал (16,9%), Фамільний банк (9,1%), банк Кристал (9,4%). Наприклад, в голландському банку цей показник ніколи не перевищував 0,1%, а державні банки Ощад і Укрексім, німецький Райффайзен Аваль тримають цей показник в межах 1,0%.

Звичайно, оцінка фінансового стану банку повинна проводитися комплексно і тільки «інші активи» не можуть відображати реальний стан справ, але простежується закономірність, а вкладникам, як НБУ, не слід ігнорувати такі сигнали.